Кокаин Columbia COCAIN Перу Новоалександровск

Братишки, выручайте меня с дозкой кайфа! Ветераны уйгурского рынка уже давно забрались на дыню, закладки по всем улицам горят от возможного кика. Чуваки в черных кожишках с угрюмым видом торгуют втуртых пакетиках с непонятной добавкой. Летучий глюкофон ритмично стучит в мою голову, а ритмы дабстепа заставляют сердце сжиматься и драться в груди, словно пыряется от адреналина. Лежу в своей квартирке на диване, медитация в полный рост. Картелевский камикадзе возле дома заводит шалаш, сигнализация воет, будто в кайф ушла от айса. Смотрю в потолок, он кружится, словно ветер дует и насрали таблеток. Пальцы дрожат, а я лишь скачу в музыке, словно коктейль из непонятной дозы опиата и бешеного глаза.

Телевизор играет мутное кино про нас, про гопоту, наркоманию и нашу прокуренную жизнь. Мне похуй, я под кайфом!

За coлнышком, пиздюки, ехать надо! Но перед выездом нужно кика наорать, чтобы вполне себе околетать втертый мир с чистой пиздюлькой. Лепота, а не жизнь! Лабуда, ёбаная худоба, сойдет за хороший выходной. Воруют все как наркоманы на закладки. Чекушка дёргается в руке, хочет меня пырнуть, но я не ебу, кто будет власть в моей голове. Я! Я создаю свои законы и отдаюсь в наркотическом экстазе, отдыхая на коже и кайфуя на своих мысленных волнах.

Гуляю по городу, словно король на своей райской земле. Все бегут, кто-то пытается непонятно что продать, затащить в свою грязную норку. Даже бабки задрожали, когда я своим взглядом узнал их жизнь. "А-а-айс, братан, - говорю им, - ты этого не сносишь!" Размахиваю своей дозой, словно стержнем своей судьбы, а они лишь понимают, что медитация на кокаине - это не шутки. Поэтому они боятся! А ведь это так классно, самое время открыть новые горизонты.

Слушаю громкую, мутную музыку, которая уносит меня в другое измерение. Прокуренные стены, усыпанные граффити, вечернее солнце, пронизывающее туман, я проскальзываю сквозь эти реалии словно никакой гонки не существует. Лесенка звуков и запахов возвращает меня в детство, когда я был маленьким хулиганом, а сейчас я просто гопник с огоньком, который с головой окунулся в мир наркотиков. Хотя эти наркошки иногда превращают меня в мудака, который не понимает, кого задевает своим наркотическим опьянением. Но похуй, я сам хозяин своей жизни и никому не позволю говорить мне, что делать. Я - гопник в огне, который готов сжечь все вокруг, чтобы увидеть свою жизнь гореть ярким пламенем.

История моей жизни - это не просто музыка, закладки и дозы. Это громкий взрыв, который разрушает все вокруг и создает новое. И если весь этот кайф - моя судьба, то я готов подставить свою задницу под каждый удар мелодии, чтобы навсегда остаться под кайфом.

Итак, братва, пыряемся дальше, пока эти мутные закладки существуют и пока мы можем дышать громкой музыкой, которая дарит нам новые кайфовые эмоции. Живем один день за другим, словно тысячи законопослушных граждан просто заботятся о своей рутине и дешевых удовольствиях.

Вперед, братаны, наркотической веселухи вам всем! Подарите себе дозу веселья, почувствуйте вкус адреналина и попробуйте осознать, что такое настоящий гопник в обществе мутного кика.

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.